10 грудня 2013 в 18.00 (за моск. Часу) відійшов у вічність Божий чоловік, єпископ Російської Церкви ХВЄ Володимир Мойсейович Мурза.
Володимир Мойсейович Мурза народився 29 листопада 1940 року в селі Вірка Степанського району, Рівненської області, республіки України, що входила до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Його батьки були християнами віри євангельської. Вони увірували в 20 -ті роки, коли на Україні почався потужний п’ятидесятницький рух.
Рідна мати Володимира Мойсейовича померла, коли йому було всього три тижні. Він був четвертим сином у родині. Батько довго молився і отримав дозвіл Господа взяти в дружини Параску Василівну, співачку і проповідницю з іншої області. Вона стала справжньою матір’ю дітям.
Коли маленькому Володі було три роки його батько був засуджений за проповідь Євангелія. Він повернувся з ув’язнення, коли Володя вже закінчив початкову школу, йому було десять років. Сім’я відвідувала богослужіння, які проходили по домівках. Вже в 15 років Володимир проповідував на молодіжних служіннях, відвідував інші церкви.
У 1957 році за наполяганням батьків закінчив десять класів і почав працювати в колгоспі. Спочатку був різноробочим, а потім заступником бригадира.
У 1959 році Володимира Мойсейовича призвали до лав Радянської Армії. Служити його направили в Волгоград, де він був засуджений на три роки за своє віросповідання.
У 1963 році після закінчення тюремного терміну Володимир Мойсейович поїхав до родичів в Краснодарський край, м. Лабунська, де продовжував працю проповідника.
Незабаром в житті брата Володимира відбулася подія, яка змінила все його життя: він зустрів молоду співачку Любу. Вони одружилися і переїхали в м. Батайськ Ростовської області. Там вони прожили 28 років у мирі та злагоді. У Батайську у них народилися дві дочки: Надія і Віра .
У 1966 році Володимир Мойсейович був обраний дияконом церкви, а в 1978 році був висвячений на служіння пастора.
У 1981 році на обласній нараді Володимир Мойсейович був обраний старшим пресвітером по Ростовській області а наприкінці 1982 року – єпископом по Північному Кавказу, куди входило десять суб’єктів Російської Федерації.
У цьому ж році Володимир Мойсейович закінчив інженерно -будівельний інститут в Ростові, після чого працював за фахом інженером- будівельником, поєднуючи роботу зі служінням єпископа по Північному Кавказу.
У 1990 році Володимир Мойсейович був обраний старшим єпископом Союзу церков християн віри євангельської Російської Федерації. У цей час почалася велика робота з поширення Слова Божого. На цій посаді Володимир Мойсейович пропрацював 12 років.
У 2002 році пішов на пенсію, передавши керівництво Російської Церкви ХВЄ Павлу Миколайовичу Окарі .
Протягом наступних восьми років Володимир Мойсейович продовжував працювати пастором церкви «Живой Родник» , виконуючи різні доручення братства по Росії.
У грудні 2009 року Володимиру Мойсейовичу запропонували посаду першого заступника начальницького єпископа РЦ ХВЄ з загальних питань, керівника з зовнішніх зв’язків, який він прийняв і на якому він з радістю трудився до 2013 року.
У травні 2013 року Володимира Мойсейовича з пошаною проводили на пенсію.
10 грудня 2013 Володимир Мойсейович Мурза пішов у вічність.
Біографія складена за матеріалами автобіографічного нарису В. М. Мурзи «Вузький шлях».