Більше тижня тому громада церкви «Воскресіння» проводжала в останню земну путь брата у Христі Степана Вишиваного, який відійшов до Господа у віці 94 років. У п’ятницю, 8 травня 2015 р. о 19:00, відбулося передпохоронне служіння у каплиці по вул. Пекарська, 52, куди прибули висловити своє глибоке співчуття родині покійного члени церкви «Воскресіння», сусіди та знайомі брата Степана. У ході цього служіння слово проповіді виголосили брати Юрій Захарко та Андрій Кучеренко. Співом служив хор церкви воскресіння на чолі з регентом Павлом Зав’яловим.
У суботу, 9 травня о 9:00, там же відбулася перша частина похоронного служіння, яке розпочав головний пресвітер церкви «Воскресіння» брат Василь Боєчко. Слово проповіді мали брати Юрій Токовий, Андрій Кучеренко та Володимир Бурда. Окрім членів церкви «Воскресіння» до служіння долучилися наші брати і сестри з інших церков Львова та Західного регіону.
Після завершення першої частини похоронного служіння тіло брата Степана, за його заповітом, було доправлене до його рідного села Квіткового (колишня назва Сюлко) Бережанського району Тернопільської області. Слід відзначити, що саме з цих теренів у тридцятих роках минулого сторіччя Євангельська звістка ширилася на всю Західну Україну. Друга частина похоронного служіння відбулася за участі членів місцевої церкви християн віри євангельської, а також братів та сестер з церкви «Воскресіння» та інших церков Львова та Бережан. Слово проповіді мали брати Володимир Бобик, уродженець цих місць, а нині – місіонер, який трудиться для Господа на теренах Східної України, та Василь Боєчко, пастир церкви «Воскресіння». Поховання відбулося на цвинтарі, відведеному для євангельських христинян, неподалік села, поміж мальовничих гір.
Громада церкви «Воскресіння» висловлює щире співчуття родині покійного – доньці Надії Стройній та онукові Роману Стройному. Нехай Господь утішить вас та дасть вам свій мир, щоби жити з надією, як сказано: «І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об. 21:3,4)
Токовий Юрій