Європа… Довгоочікувана зустріч із Францією та Австрією – одними з передових країн Європи. Дякуючи Богу, мав змогу побачити життя в Європі зсередини, про що мріє не один десяток людей. Це були робочі поїздки у грудні 2012 року та березні цього року. Перша поїздка була на південь Франції, а друга – в унікальне місто Відень. Ви запитаєте, чому ж унікальне? Та тому що у 2012 воно зайняло друге місце у світі в рейтингу найкращих міст по умовах проживання. Крім вирішення робочих питань мав змогу трохи дізнатися про культуру та духовність цих країн. Багато вражень і зроблені висновки.
Для кожного з нас, хто ще не був за кордоном, Європейські розвинені країни – це щось захоплююче і дивовижне. Насправді таки рівень життя там вищий і кращий. Кращий у тому розумінні, що люди забезпечені соціально. Їм не потрібно ні за що турбуватися, держава турбується за людей. Різні служби допомоги, наприклад, міліція чи швидка допомога працюють на високому рівні. І це додає бажання жити та радіти життю. Але не це є головним. Знаєте, я помітив одну цікаву і важливу річ. Не знаю чому, можливо, це склалося історично чи були якісь інші причини, але рівень духовності у тих країнах нижчий, ніж в Україні. Пов’язати ці дві сторони життя – соціальна забезпеченість і духовність – вважаю, не буде помилкою, а навіть навпаки.
Коли людина, скажемо так, впевнена у своєму майбутньому, то навіщо їй ще у щось вірити чи на щось інше покладатися? Так думає більшість жителів Франції та Австрії. У цьому світі люди стали настільки самовпевнені, що навіть забувають про свого Творця, забувають про Того, Кому вони мають завдячувати за своє народження.
Спілкуючись із французами, мене здивувало те, що вони навіть не уявляють, як це піти в церкву і що там треба робити. Знаєте, такий стан людей мене лякає. А вас? Що ж тоді виходить – скоро церкви навіть у великих європейських містах будуть просто музеями?!
Ситуація в Австрії не краща. Прогулюючись вуличками Відня, біля найкрасивішого храму Австрії – храм Святого Стефана (Штефансдом) –натрапив на маніфест щодо визнання прав лесбіянок і фемінізму. Участь брали навіть школярі.
Приходять на згадку словазі Святої Книги Біблії: “Стережіться, щоб не було зведене ваше серце, і щоб ви не відступили, і не служили іншим богам, і не вклонялися їм” (Книга Повторення Закону 11:16).
Радує одне, що є ще віруючі люди і ведеться місіонерська діяльність “на нивах” країн Європи. Тому давайте разом молитися за жителів цих країн, щоб Бог не зарахував їхні гріхи, але помилував людей.
Тарас Кобрин, Львів
